Увечері в передпасхальну суботу, ще задовго до півночі віруючі в світлому одязі сходяться до Свято-Миколаївського Богуславського чоловічого монастиря. Приблизно о пів на дванадцяту ночі у стінах обителі розпочалась служитися пасхальна полунощниця, на якій братія зі свічками підходять до Плащаниці, кадять її і відносять у вівтар. Плащаницю кладуть на престіл, де вона повинна залишатися протягом сорока днів - до дня Вознесіння Господнього.

Священнослужителі надягають святкове біле облачення. Перед настанням півночі урочистий благовіст сповіщає про наближення великої миті Воскресіння Христового. Приблизно о дванадцятій годині за місцевим часом при закритих царських вратах братія тихо співає стихиру: «Воскресіння Твоє, Христе Спасе, Ангели оспівують на небесех, і нас на землі сподоби чистим серцем Тобі славити». Після цього відкривається катапетасма і братія знову співає цю ж стихиру, але вже гучнішим голосом. Відкриваються Царські Врата, і стихира, ще вищим голосом, співається духовенством утретє до середини, а співці, що стоять на середині храму, співають закінчення. Братія, на чолі з намісником виходять з вівтаря і разом з народом, подібно до мироносиць, що прийшли до гробу, обходять навколо храму хресним ходом із співом тієї ж стихири. Хресний хід здійснюється навколо храму при безперервному передзвоні.

Увійшовши до притвору, хресний хід зупиняється перед закритими західними дверима храму. Ті, що несуть святині зупиняються біля дверей лицем до заходу. Передзвін припиняється. Намісник, прийнявши кадило, здійснює кадіння, і виголошує початковий виголос Пасхальної Утрені «Слава Святій, Єдиносущній, Животворчій, і Нероздільній Тройці завжди, нині і повсякчас і на віки віків» братія тричі співає радісний пасхальний тропар: «Христос воскрес з мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах життя дарував». Цю пісню підхоплюють і триразово співають хористи монастиря. Потім предстоящий виголошує вірші стародавнього пророцтва св. Царя Давида: «Нехай воскресне Бог і розвіються вороги Його...», а хор і народ у відповідь на кожен вірш співають: «Христос воскрес з мертвих...». Потім, входячи до храму, де горять всі світильники і лампади, співають: «Христос воскрес з мертвих!..» Подальше Богослужіння Пасхальної заутрені складається переважно із співу канону, складеного св. Іоаном Дамаскіним. Між піснями канону братія з хрестом, трисівчником і кадилом кадять вівтар іконостас вітаючи прихожан словами «Христос воскрес!», на що віруючі відповідають: «Воістину воскрес!» Пасхальний канон - один з найвідоміших творів церковної словесності. Цей глибоко змістовний і красивий формою канон вводить віруючих в дух і зміст самого свята Воскресіння Христового, примушуючи всесторонньо пережити і зрозуміти цю подію.

По закінченні утрені було проголошено Огласительне слово святителя Іоана Золотоустогою Після утрені відразу звершувались часи і літургія, за якою до віруючих було зачитано Пасхальне Послання Священноархимандрита монастиря, Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета.

Перед закінченням літургії освячується пасхальний хліб - Артос.

По завершенні святкового богослужіння намісник монастиря ігумен Арсеній з братією освятили віруючим пасхи, та їхні смачні принесення.

Натисність на фото щоб збільшити, та переглянути слайд-шоу: