| Преображення Господнє |
|
Преображення Господнє, згідно з Євангелієм, відбулось перед голгофськими стражданнями Ісуса Христа. Ісус взяв із собою трьох свої учнів — Петра, Якова та Іоана і вирушив з ними на гору. Традиційно Преображення пов’язують з горою Фавор. Однак в Євангеліях немає жодної згадки про назву гори, де відбулося Преображення. Там Христос молився, утомлені ж учні заснули. Коли ж прокинулися, то побачили, що Ісус Христос преобразився: лице Його сяяло, мов сонце, а одяг Його став білим, як сніг, і блискучим, як світло. Поруч з’явились пророки Мойсей та Ілля й почали розмовляти з Ісусом. Згодом велика біла хмара накрила ї, і пролунав голос Бога Отця: «Цей є Син мій улюблений, в Якому моє благовоління; Його слухайте» (Мф. 17: 5). У момент преображення Господь дав можливість трьом апостолам побачити поєднання двох природ у Христі: божественної і людської. Святкування цього свята сягає ще від IV століття, коли св. Єлена побудувала храм на горі Фавор на честь Господнього Преображення. У народі це свято ще називають Яблучним Спасом, бо у цей день традиційно освячують перші плоди, серед яких – яблука, груші, мед. Цей звичай перейняла християнська Церква від Старого Завіту, який приписував приносити перші плоди до Господнього Храму. Святкові богослужіння у Свято-Миколаївському монастирі з нагоди свята Преображення Господнього розпочались напередодні, в суботу ввечері, святковим всенічним бдінням, за яким віруючі були помазані святим єлеєм. Наступного дня, в сам день свята, в неділю вранці, було звершено святкову Божественну літургію, по завершені якої на подвірї монастиря були зачитані молитви на освячення плодів, та окроплені свяченою водою. Святкові богослужіння були звершені намісником монастиря ігуменом Арсенієм у співслужінні насельника обителі ієромонаха Спиридона.
Натисність на фото щоб збільшити, та переглянути слайд-шоу:
|
Преображення Господнє — це одне з дванадцяти найбільших свят у християнстві, встановлене на честь об’явлення 
